Експертний аналіз Міжнародного науково-дослідного центру «СИНЕРГІЯ» Напрям: Моделювання соціальних систем та DSS BI. Травень, 2026 року

На порозі чергового випуску із закладів загальної середньої освіти в Україні особливої актуальності набуває аналіз впровадження нової моделі старшої профільної школи (НУШ). З позиції теорії управління та системного аналізу, поточний вектор реформи, спрямований на фактичне скорочення класичного 11-річного (а в перспективі — повноцінного 12-річного) контуру в загальноосвітніх школах до 9-річного базису, містить три критичні системні загрози для людського капіталу держави і зв`язаних елементів системи.

1. Соціальна сегрегація та руйнування механізмів рівного доступу

Створення жорсткого адміністративного та географічного бар’єра після 9 класу призводить до штучного розшарування здобувачів освіти. Системне моделювання мережі опорних ліцеїв виявляє такі ризики:

• Кадрово-логістичний дефіцит: Випускники з сільської місцевості та сімей з низьким рівнем доходу опиняються в умовах відсутності логістичної інфраструктури для щоденного доступу до ліцеїв у районних центрах. Це змушує їх обирати заклади професійно-технічної освіти не за вектором покликання, а за критерієм територіальної доступності.
• Монополізація академічного треку: Забезпечені верстви населення отримують можливість компенсувати системні недоліки через приватний сектор освіти та інститут репетиторства.

Висновок міжнародного науково-дослдного центру СИНЕРГІЯ: керівництво МОН України (міністр освіти і науки Оксен Лісовий, 1,9 млн грн річної зарплати у МОН, що на 500 тис. грн більше, ніж у 2024 році) формує стійкий майновий ценз на отримання повної середньої та вищої освіти, що руйнує базовий принцип соціальної мобільності.

2. Деструкція кадрового потенціалу та вимивання педагогічної еліти

Вчителі старшої школи (10–11 класи) складають інтелектуальне та науково-методичне ядро середньої освіти. Процес трансформації звичайних шкіл у 9-річні гімназії провокує масштабну кадрову кризу:

• Професійна декваліфікація: Фахівці вищої категорії, які мають досвід підготовки учнів до олімпіад та високих показників НМТ/ЗНО, змушені переорієнтовуватися на базову або початкову школу, що нівелює їхній професійний потенціал.
• Скорочення штату: Через неможливість або небажання змінювати місце проживання чи здійснювати тривалі міські і міжміські поїздки до нових ліцеїв, значна частина висококваліфікованих педагогів потрапляє під скорочення. Це веде до безповоротної втрати експертних знань у системі загальної середньої освіти.

3. Інфраструктурна невідповідність професійно-технічної ланки

Декларована Міністерством освіти і науки України та міністром Оксеном Лісовим орієнтація на європейські моделі (зокрема, досвід Німеччини чи Австрії) щодо перерозподілу випускників 9 класів на користь коледжів не враховує поточний стан матеріально-технічної бази в Україні та інші суттєві особливості:

• Інфраструктурне провисання: Спроба форсованого збільшення контингенту профтехучилищ без випереджального фінансування та модернізації їхніх лабораторій, майстерень і цифрових контурів призводить до імітації освітнього процесу і фактичного переходу з 11-ти річної освіти до 9-ти річної – це життєво небезпечно для України у час активного створення і використання hi-tech технологій, у тому числі в оборонній сфері.
• Падіння освітнього цензу: Замість підготовки високотехнологічних фахівців для цифрової економіки, Україна може отримати загальне зниження рівня фундаментальної грамотності серед молоді.

Геополітичний контекст та необхідність стратегічних рішень

У ситуації, коли державні інституції створюють дефіцит якісного академічного простору для старшокласників, виникає серйозна загроза національній безпеці в довгостроковій перспективі. Ліквідація класичних 10–11 класів потребує негайного втручання вищого керівництва держави — Президента України Володимира Зеленського — для внесення коректив у стратегію Міністерства освіти і науки (Оксен Лісовий) та Кабінету Міністрів (міністр Юлія Свириденко, Прем’єр-міністр України, Державний секретар Кабінету Міністрів України Костянтин Мар’євич).

Поточний стан речей демонструє глибокий парадокс: у той час як внутрішні реформи оптимізують мережу шкіл, ключовим донором та інвестором у сфери Hi-Tech, STEM-освіти в регіонах (зокрема, на прикладі Житомирщини) виступає Естонія — держава з населенням 1,33 млн жителів, яка чітко розуміє пріоритетність цифрового капіталу в умовах геополітичного сусідства з РФ.

Для розірвання залежності, за якої українські фахівці мігрують до Польщі, поляки — до Німеччини, а базову цифрову підготовку українських дітей фінансують зовнішні партнери, Україна повинна перейти до проектування суверенних, обґрунтованих фактами і даними рішень в освітній галузі.

МНДЦ «СИНЕРГІЯ» в межах платформи Україна STEAM-держава розпочинає розробку альтернативних моделей знаннєвого менеджменту та STEM|STEAM|STREAM-кластерів, покликаних забезпечити всій молоді України, незалежно від статусу батьків – доступ до передових компетенцій.